что такое наркотик Моздок COCAIN Эквадор КОКАИН Колумбийский

Алле, чуваки и чувихи! Что там, как дела-то? Давайте я вам отключу свою историю из жизни, которая точно вас взбодрит! Вот как я купил закладки, научился ходить на руках и таскать в ногах рюкзак с пивом. Такой бодряк! Вумат, я так ломанулся! Вот был такой пионерский день, спать не хотелось, давно уже не было такого подъема. Подумал, надо себя побаловать, да и в мирке наркоты погулять. И так, собрал пацанов, отправились искать дилера с его планом. Вумат, нам нужна была не просто марихуана или гашиш, такой бред не наше. Мы искали ЛСД-25 - самый классный трип-штурм. Так, на эту тему есть даже свой сленг, сообразите! Мы с другом втюрились во все дела, ну и начали разведывать по лавкам, чтобы сообразить, где наш дилерик. Прошлись по узким дворам, сходили в городскую джунглибар, где слышали, что кипит жизнь. Рассосали слухи, раззнались, где чуваки сдабриваются. И вот, нашли нашего героя, настоящего дилера! Чувак, дилер был из тех, кто в теме. Продвинутый, знал свои прикиды. Сказал, что у него есть именно то, чего мы искали. Чувак был такой угарный, что мы поняли, что выбрали правильного. Он достал закладки, взяли с него нужную дозу и даже пожурились. "Эй, бро, ты клалишь или что? Четко смотри, а то знаем где ты живешь!" - мы его так на понт обработали. И он понял, что нам с ним не поиграть. Получили мы дозу, и тут подъема не было уже. Нас уже скрутило - мозги в планах, а мы еще в пути. Никто не ожидал, что начнется такой бодряк. Что за приколы, чуваки? Я даже на руках стал ходить, не иначе, настолько это все сильно. Загорелась идея - а почему бы не попробовать ходить на руках с пивом, в рюкзаке, держа его ногами? Это был такой кайф - бодрость до предела! Вот мы так прийти, качнуться на подъеме, а тут тусовка развелась уже. Мы так и вторглись туда, хоть и шаткие были наши руки. Пожали друг другу руки, проскользнув с руки на руку. Народ хлестал весело, все в кайфе, все в несебе. И тут мы решили, что наш дилер должен увидеть, как все круто, и что он ошибся, думая, что мы не такие. Ах, эти приколы, чуваки! Тут идем мы с пивом в руках, в рюкзаке, держа его мощными ногами. Мы целый круг сделали, весь тусовочный зал окружили, смотрители не успевали понять, что же происходит. Вот такой шухер был, как настоящий каскадер. А мы только думали, что настолько круто можно быть. Смеялись все, смеялись сильно. Слили одного, ну и нас так смейте-смейтесь. Мы и без вас кайфово. А потом уже все с нами заигрались - разучились удивляться и восхищаться. Вот такой вот братаны были суки унылые. Видать, планы свои не знали, вумат? А мы это знали. Ну, в общем, легенду мы себе соткали, а потом и воткнули себе дозу закладок. Они все снова стали интересными, все снова завораживало. Мы просто тусили, и мир вокруг казался совсем другим. Так что, чуваки, вот вам мой рассказ, как я купил закладки, научился ходить на руках, держа рюкзак с пивом в ногах. Это был вумат-кайф! Жизнь есть, только надо в нее смотреть по-особому! Мы так перевокладывали наши представления, и поняли, что даже наркотики - это тоже искусство, каждый свое видит и воспринимает. Вот вам моя тезка, жизнь-то интересная штука! Аминьи успехов вам, чуваки! Удачки, покедова!

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.